Головна » 2008 » Грудень » 11 » За два роки дубенчанин накрав майже на 30 тис. грн.
За два роки дубенчанин накрав майже на 30 тис. грн.
15:50
Кажуть, що злодійська справа, як наркотик – дуже швидко затягує. Якщо раз став на злочинний шлях, то зійти з нього не дуже то й просто. Тому й маємо людей, які у в’язниці відбувають термін за терміном. І так все життя… Подібна ситуація і в нашого сьогоднішнього героя – дубенчанина Миколи. Чоловік вже не раз сидів за гратами, і от зібрався туди знову. Бо ж ті крадіжки, які він скоїв протягом кількох останніх років, безкарними не залишилися. Два роки тому 50-річний Микола, прогулюючись 23 грудня по вул. Вигнанка, побачив, що господиня одного з будинків Юлія К. пішла до сусідів. Тож через кухонне вікно він проник всередину, де з гаманця в кишені куртки вкрав 1730 гривень. Та цього чоловікові вистачило не надовго. Тож вже в кінці квітня наступного року він вирішив продовжити свої «подвиги». І однієї ночі через вікно, яке пошкодив ломиком, Микола забрався в магазин «Білизна», що по вул. Сурмичі. Власницею магазину є приватний підприємець Анна Г. Там чоловік розжився електрочайником, комплектами жіночої і чоловічої білизни, піжамами та колготами. Всього накрав на 2217 грн. Як потім сам зізнався, «нажите» добро збував частинами на ринках Дубна. Але ж гроші, як відомо, мають властивість закінчуватися. Тож через місяць пан Микола знову змушений був шукати способів прожитку. Видно, у «Білизні» йому ще першого разу сподобалося, тож вирішив залізти туди знову. Вибивши нижню частину дверного скла, чоловік проник у приміщення. При собі мав дві великі господарські сумки, в які наклав здобичі на 3571 грн. Грошей із продажу цієї здобичі вистачило на 2 місяці, тому в кінці липня 2007 року Микола знов забрався в облюбовану «Білизну». Цього разу ліз через бокове вікно, оскільки побачив на вхідних дверях сигналізацію. І тільки розпочав «чистку» полиць, як завила сирена. Тож грабіжнику довелося втікати, прихопивши з собою товару на 705 грн. Більше не встиг винести. Після цього із «Білизною» довелось «зав’язати» – небезпечно все ж таки. Але грабіжницькі пригоди нашого героя на цьому не завершилися. Приблизно у середині вересня того ж року, прогулюючись вночі біля одного будинку на вул. Грушевського, Микола запримітив майстерню з ремонту взуття, власником якої є Юрій Г. За першою ходкою виніс звідти наждачний станок із електродвигуном, а наступної ночі, зламавши замок на вхідних дверях, поцупив швейну машинку, декілька пар ремонтованого взуття та 600 грн. із сейфу. Всього накрав на 1580 грн. Швейну машинку та наждачний станок чоловік продав на металобрухт. З того і жив до весни наступного року. Та вже в ніч з 1 на 2 березня 2008 року, окрилений попередніми успіхами та невловимістю, Микола заліз у гараж до дубенчанина Василя Л., що на вул. Щоголіва. Там розжився на барсетку із ДВД-дисками, 35 кг свіжомороженої свинини, кілька банок сала та інші продукти харчування. Все це за декілька разів на вкраденому там же велосипеді «Україна» чоловік перевіз до будинку по вул. Грушевського. Пізніше велосипед він «сплавив» незнайомому чоловікові, продукти ж частково з’їв сам, а решту продав. Сума завданих збитків тут складає 2464 грн. Але ж не хлібом єдиним живе людина. Тож і наш герой час від часу навідувався у міську дитячу бібліотеку. Там наглянув комп’ютер з принтером і радіолу, тож 3 квітня він за ними повернувся. Тільки вночі і через вікно. Крім раніше примічених речей, Микола прихопив також килимову доріжку, ручну дрель, калькулятор, пляшечки клею ПВА, набір іграшок, гардини з вікна, іграшки та 40 грн. з бібліотечної каси. Також чоловік поцупив майно однієї із бібліотекарок плойку, міні-радіо, електрочайник, посуд та дві пари тапочок. Загальна сума накраденого в бібліотеці – 5533 грн. І за декілька разів все це було перенесено в квартиру та підвал дубенчанки Галини П. Але про те, звідки всі ці речі, ні жінці, ні членам її сім'ї грабіжник не сказав. Пізніше комп’ютер він продав знайомому Ігорю П., деякі дрібні речі запрезентував власниці «складу», а решту залишив у підвалі. На наступну «справу» Колюня вийшов уже через 2 дні. Вона ж стала для нього останньою. В ніч на 5 квітня цього року грабіжник зацікавився перукарнею «Мрія». Розбивши скло над вхідними дверима, чоловік проник у приміщення. Маючи при собі великі господарчі сумки, він склав туди електрофени, машинки для підстригання волосся, плойки, стерилізатор, інше перукарське начиння та косметичні засоби. Прихопив запасливий грабіжник і електрочайник, настінний годинник, радіо та окуляри, а в металевому сейфі «знайшов» близько 122 грн. та 1200 доларів США. Все разом оцінили у 10 205 грн. Як бачимо, брав Микола все, не нехтував навіть дрібними та поношеними речами. Хазяйський виявився чоловік. Та скільки клубочку не витися, кінець все-одно буде. Тож і нашого героя «заловили», і порахували, що загальна сума накраденого ним добра складає близько 30 тис. грн. І хоча свою вину у вчиненні злочинів чоловік визнав повністю, дехто з потерпілих позови забрав. Але й так було за що судити. Крім того, підсудний вже не вперше притягався до кримінальної відповідальності, за що неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі. Останній раз його судили в Радивилові 13 серпня цього року. Тож 26 листопада за скоєння злочинів, передбачених ч. З ст. 185 КК України, Дубенський міськрайонний суд призначив Миколі П. покарання у вигляді позбавлення волі. Цього разу чолов’яга «загримів» на 4 років і 8 місяців. Тож у нього буде вдосталь часу, аби подумати, чи воно того варте...
Кажуть, що злодійська справа, як наркотик – дуже швидко затягує. Якщо раз став на злочинний шлях, то зійти з нього не дуже то й просто. Тому й маємо людей, які у в’язниці відбувають термін за терміном. І так все життя…