Форма входу

Календар новин

«  Червень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Друзі сайту


Наше опитування

Переводчик онлайн


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Субота, 04.05.2024, 16:37
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2009 » Червень » 11 » Війна на Тараканівському форту
Війна на Тараканівському форту
15:25
Російські війська відвоювали форт у австріяків
     Минулих вихідних поблизу Тараканівського форту лунали постріли, лякаючи мешканців прилеглих сіл, дачників та городників. «Війна?» - проносилося у думках мабуть не одного з них. І вони були частково праві. Частково, тому що з 5 по 7 червня на території с. Тараканів Дубенського району проходив ІІІ Міжнародний військово-історичний фестиваль «Відлуння великої війни», що присвячений 91-й річниці завершення Першої світової війни 1914-1918 рр. та 93-й річниці початку Брусилівського прориву 1916-го р.
      Організовували дійство члени військово-історичних клубів, що входять  у Міжнародну громадську організацію «Слава» (всього 15 країн Європи),  МГО «Київський клуб «Червона зірка», Департамент воєнно-культурної антропології та низка інших громадських організацій, які реконструюють військові події починаючи від козацтва і закінчуючи Другою світовою війною. Учасники ж «Брусиловського прориву» приїхали до нас ще у п’ятницю, 5 червня, розбили на форту табір та почали готуватися до бою, який відбувся у суботу.
     Як розповів голова наглядової ради клубу «Червона зірка» Сергій Лікар:
     - Основною метою цього заходу є віддати шану всім українцям, що воювали і у складі російського імператорського війська (3 млн. осіб), і у складі цісарського і королівського австро-угорського війська (900 тис. осіб), полеглим на фронтах Першої світової війни. Крім того, «Брусиловський прорив» – неординарна подія в нашій історії. Тож ми ще й маємо на меті військово-патріотичне виховання молоді та залучення її до організаційних моментів таких заходів. Бо ж це дає можливість вивчити, або, хоча б, не забути свою історію, без якої ми не можемо будувати майбутнього.
     Учасники сьогоднішніх бойових дій – це ентузіасти, які розповідають і показують історію України. І більшість з них не лише відтворюють, а й живуть історією – це складає стиль їхнього життя. Тож на вихідні до нам приїхали чехи, поляки, білоруси, росіяни, литовці та, звісно ж, українці. Всі вони вивчали дії своїх співвітчизників 1916-го року і нині відтворили їх на Тараканівському форту.   
     Взагалі ж варто відзначити, що Україна займає перше місце у світі по реконструкції подій Другої світової війни, тож багато країн висловлюють бажання взяти участь у реконструкції тих чи інших подій,  що проводяться на наших теренах. Цих вихідних вояків було близько двох сотень. І розбиті вони були на армії австро-угорців та Російської імперії.
     Були цього дня на форту і австро-угорські військові частини, і легіон українських січових стрільців, і війська Російської імперії, цвіт яких складала імператорська гвардія, і Камчатський піхотний полк, і кубанські козаки, нащадки козаків-чорноморців, і гусарський полк тощо. Багато хто з бійців мав у своєму обмундируванні оригінальні речі часів І світової війни – фляжки, відреставровані каски, медалі й ордени, ремені, штик-ножі, а подекуди й зброю. Серед цього всього вирізнявся діючий й по сьогодні станковий кулемет зразка 1910 року випуску, єдиний, що вцілів на Україні.
     Власне батальні дії розпочалися о 16:30 у суботу, і тривали протягом години. За цей час австріяки зайняли оборону форту, а російські війська, наступаючи, показали його визволення.
     - Нас насамперед цікавить історична подія, тоді як місце  проведення заходів не має великого значення, – говорить Сергій Лікар. – Крім того, ми ще й маємо на меті привернути увагу громадськості та влади до Дубенської фортифікаційної споруди, яка має велику історичну цінність. Ваш форт зберігся у досить хорошому стані, що було відмічено багатьма закордонними гостями. Для прикладу, у Європі таких споруд майже не збереглося. Тож ми вважаємо, що завданням як місцевих органів самоврядування, так і обласної адміністрації є приділити належну увагу та вивести його на той рівень, який дасть можливість прославити ваш край. Ми ж сьогоднішніми боями лише сприяємо популяризації форту.
     І дійсно, військове дійство на підступах до форт-застави було захоплюючим. З гвинтівок виривався вогонь, гармати просто оглушували своїми залпами, а гранати підіймали стовпи землі на кілька метрів угору.  Глядачі чудувалися дійством із розкритими ротами.
      - Коли у 2006 році ми лише починали фестиваль «Відлуння великої війни», то проходив він у Луцьку. Та цього року за підтримки Рівненської обласної ради, Дубенської районної ради, Державної податкової адміністрації України та Міністерства оборони України фестиваль пройшов на Рівненщині, – розповідає Олекса Руденко, член оргкомітету військово-історичного фестивалю. – І хочу відзначити, що люди, які тут воювали – професіонали. Вони гарно продемонстрували навики військового мистецтва та діяли за історичними відомостями того часу, який відтворювали. З точки зору реконструкції все було на  дуже високому рівні. Взагалі ж ми на Рівненщині вперше, але, сподіваюсь, не востаннє. І я вважаю, що таких «мандрівників в історію», якими є члени наших організацій та військових клубів, потрібно побільше. Бо ж це є люди, які намагаються відчути та пережити військові події тих далеких часів на собі.
      Вже наступного дня, у неділю, у таборі вояків на Тараканівському форту був проведений молебень на честь українців, що воювали на всіх фронтах Першої світової війни, та урочисте закриття військово-історичного фестивалю. Але з наших сердець вони не зникнуть. І будемо надіятися, що «Брусиловський прорив» - це перший, але далеко не останній захід подібного плану, який жителі Дубенщини побачили на власні очі. Бо ж наш край багатий історичними подіями та гідний того, щоб їх відтворювати.
     Олена КУТАСЕВИЧ

Переглядів: 1128 | Додав: zamok | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2024