Кожна людина, плідно працюючи, досягає певних результатів. І якщо віддаватися роботі сповна, то результати ці можуть принести визнання не лише у своєму колективі, а й за його межами. Тож, щоб виявити професіоналів своєї справи, цього року вперше було проведено Всеукраїнський конкурс «Кращий державний службовець» серед працівників районних та обласних адміністрацій.
Сам конкурс тривав у три тури. Перший пройшов на рівні райдержадміністрацій. І за результатами конкурсних завдань були визначені переможці у номінаціях «Кращий керівник» та «Кращий спеціаліст».  У Дубні кращим керівником стала начальник управління економіки і розвитку інфраструктури райдержадміністрації Тамара Гелюта. Молодий спеціаліст, яка, прийшовши на роботу після закінчення інституту, вже за кілька місяців очолила згаданий відділ. Саме вона представляла наш регіон на обласних змаганнях.
- Другий тур конкурсу відбувався у Рівному, – < ... Читати далі»

Кажуть, що робота лікаря швидкої допомоги за важкістю не поступається роботі шахтаря. Цілу добу на ногах, зриваєшся на кожен виклик, і за одну зміну рятуєш не одне людське життя. Тож як живе ця служа, розповідає головний лікар Дубенської станції швидкої допомоги Яків Вагилевич.
- З початку цього року ми надали допомогу  18 120 хворим на Дубенщині. Хоч і є 5 пунктів швидкої допомоги в районі (Варковицький, Вербський, Мирогощанський, Смизький, Семидубський, а також допоміжний пункт у с. Берег), та всі вони працюють з 1600. Тому маємо багато викликів із сіл. Найбільше навантаження припадає на так звані приписні села, тобто ті, які знаходяться найближче до Дубна – це Рачин, Тараканів, Привільне, Панталія, Підлужжя, Кривуха та інші. Також ми є кураторами ділянки траси Київ-Чоп (від с. Зелений Гай до границі Радивилівського району) з надзвичайних ситуацій.
- З якими викликами до вас найчастіше звертают ... Читати далі»

Однією із найважливіших для людини є проблема даху над головою. І не завжди для її вирішення використовуються чесні методи. Тому часто-густо квартирного питання породжує суперечки, а подекуди і скандали. Один з них розгорівся у Дубно буквально нещодавно, хоча «загоратися» почав ще кілька років тому.
Цю ситуацію можна назвати «квартирним» трикутником – в одному кутку стоять дві дубенські сім’ї військовослужбовців, у другому – ТзОВ  «Кометос», а в третьому – Міністерство оборони. Проблема полягає у тому, що в кінці 90-х років минулого століття сім’ї військовослужбовців Гайкових і Федунів заселилися у приміщення, що належить ТзОВ  «Кометос», і яке для них мало викупити Міністерство оборони. Та сьогодні цих людей виселяють. Отож, знайомимося з позицією кожної із сторін.
«Ми вклали у ремонт десятки тисяч доларів, тож добровільно звідси не підемо!»
Спочатку ми навідалися д ... Читати далі»

У вівторок відбулось перезахоронення першого секретаря райвиконкому Григорія Баранніка, який був похований в Дубні у скверику на вулиці Замковій, навпроти коледжу культури. Вирішення організаційних питань взяв на себе дубенчанин Леонід Мосійчук, який погодив усі моменти з родичами покійного. Зрештою, родина Григорія Никифоровича вважає, що людський прах має лежати у більш спокійному місці. Тож з їхньої згоди було вирішено перенести тіло на військове кладовище, що знаходиться поблизу автовокзалу. До того ж родичі хотіли, аби поховання відбулось за християнськими канонами, бо ж сам покійний був віруючою людиною. І на відміну від багатьох тодішніх керівників, він визнавав релігійні свята.
На перезахоронення Григорія Баранніка прибули донька, невістка та інші родичі з Рівного і Києва. Службу над покійним відправив отець Євгеній, настоятель Свято-Георгіївської церкви.
   

Футбол сьогодні є одним із найпопулярніших видів спорту. Грають його всі і всюди. Тож не оминув цей вид спорту і Дубенську виховну колонію. Як розповідає старший інспектор контролю за виконанням судових рішень Юрій Шатковський, він же головний футболіст установи:
- Минулого року за ініціативи начальника було проведено перший чемпіонат колонії з міні-футболу, до якого було залучено 9 команд працівників та адміністрації закладу. І вже у травні цього року розпочався новий турнір, у якому взяли участь 8 команд, по 5 гравців у кожній. Всі були розділені на 2 групи: в першій змагалися 2-га і 4-та зміни, команди керівного складу та соціально-психологічної служби, а у другій –  1-а та 3-тя зміни, відділи режиму і охорони та інтендантсько-господарського забезпечення. Кожна команда зіграла по 3 гри у своїй групі, і по дві кращих із кожної з них вийшли у півфінал. А там вже визначилися фіналісти ... Читати далі»

Хай би як там не було, а спортивно наш регіон розвинутий досить сильно. Дубенщина має цілу плеяду чемпіонів – переможців міжнародних та світових змагань із різних видів спорту. Вже не перший раз наші земляки представляють Україну на Олімпійських іграх. І ось нещодавно у нас з’явився ще один світовий чемпіон. Знайомтесь – Оля Бондар, 19-річна дівчина, яка вже має майстра гирьового спорту України.
 - Олю, тягати гирі – це якось не по жіночому…
- Спорт не ділиться на чоловічий і жіночий – це загальне поняття. І тому тут кожен вибирає собі те, що до душі, що найбільше подобається. Мені от сподобалося підіймати гирі.  
- Давно цим займаєшся?
- Вже два з половиною роки – ще з 11 класу. У Вербі, куди я ходила до школи, бо ж сама з сусіднього села – Птичі, при школі-інтернаті діє секція гирьового спорту районної ДЮСШ. Її відвідували двоє моїх однокласників і через трохи вони й м ... Читати далі»

Кажуть, що злодійська справа, як наркотик – дуже швидко затягує. Якщо раз став на злочинний шлях, то зійти з нього не дуже то й просто. Тому й маємо людей, які у в’язниці відбувають термін за терміном. І так все життя…
Подібна ситуація і в нашого сьогоднішнього героя – дубенчанина Миколи. Чоловік вже не раз сидів за гратами, і от зібрався туди знову. Бо ж ті крадіжки, які він скоїв протягом кількох останніх років, безкарними не залишилися.
Два роки тому 50-річний Микола, прогулюючись 23 грудня по вул. Вигнанка, побачив, що господиня одного з будинків Юлія К. пішла до сусідів. Тож через кухонне вікно він проник всередину, де з гаманця в кишені куртки вкрав 1730 гривень.
Та цього чоловікові вистачило не надовго. Тож вже в кінці квітня наступного року він вирішив продовжити свої «подвиги». І однієї ночі через вікно, яке пошкодив ломиком, Микола забрався в магазин «Білизна», що по вул. Сурмичі. Власницею магазину є ... Читати далі»

     Ми можемо пишатись, що у нас чи не найсмачніша вода серед усіх міст України. Але, разом з тим, ми маємо величезну проблему із міським водогоном, який часто-густо виходить з ладу. Як повідомили у міському водоканалі, іноді їхнім працівниками доводиться ліквідовувати кілька поривів водогону на день. А минулої п’ятниці в усьому місті не було води: навпроти міськрайонного центру зайнятості перехідник азбестової труби розколовся навпіл. Тож з самого ранечку тут під керівництвом директора «Дубноводоканалу» Василя Антонюка працювала бригада ремонтників. Як сказав Василь Михайлович, вже звикли до частих поривів водопроводу на вулиці Сурмичі, а ось тут не сподівалися. Але час та інтенсивний рух транспорту призводять до виникнення аварійної ситуації навіть у непередбачуваних місцях. І, як з’ясувалось, «залатати» трубу було нелегкою справою, оскільки котлован за лічені хвилини за ... Читати далі»

У неділю майже дві години тривав у Дубенському районному будинку культури концерт білоруської легенди – гурту «Пісняри». І хоч зал був заповнений лише на третину, всі, хто відвідав їхній виступ, залишилися задоволеними. Авжеж, жива музика, оригінальні костюми та знайомі вже не одне десятиліття обличчя музикантів. Раніше їх бачили лише з «блакитних екранів», а тепер випала нагода почути «вживу». 
Але виступ-виступом, хто ходив – той вже й враженнями встиг поділитися. Ми ж після концерту «пробралися» за куліси та задали кілька питань клавішнику і вокалісту «Піснярів» Вадиму Косенко. 
- Вас не ображає те, що практично лише півзалу прийшло на концерт?
- Якщо чесно, то ми вкрай рідко буваємо у невеликих містах. І тому, можливо, це певною мірою провина людей, які займалися рекламою, або ж ціна наших квитків зависока. Ми ж артисти і не можемо цього всього знати. У великих містах в нас практично зав ... Читати далі»

 

• 1100 — перша літописна згадка про місто, яка стосується події, коли під Києвом відбувся з'їзд руських князів, на якому Давид Ігоревич отримав Дубен, Острог, Чорторийськ і Буськ
• 1149 — Дубно згадується у зв'язку з перебуванням на Волині князя Юрія Долгорукого
• 1240 — Дубно руйнують і спалюють монголо-татари, після чого воно перетворюється на невеличке поселення
• 1386 — на основі грамоти Ягайла Дубно належить князю Ф. Острозькому, від цього часу містом володіють князі Острозькі
• ... Читати далі»