У неділю майже дві години тривав у Дубенському районному будинку культури концерт білоруської легенди – гурту «Пісняри». І хоч зал був заповнений лише на третину, всі, хто відвідав їхній виступ, залишилися задоволеними. Авжеж, жива музика, оригінальні костюми та знайомі вже не одне десятиліття обличчя музикантів. Раніше їх бачили лише з «блакитних екранів», а тепер випала нагода почути «вживу». Але виступ-виступом, хто ходив – той вже й враженнями встиг поділитися. Ми ж після концерту «пробралися» за куліси та задали кілька питань клавішнику і вокалісту «Піснярів» Вадиму Косенко. - Вас не ображає те, що практично лише півзалу прийшло на концерт? - Якщо чесно, то ми вкрай рідко буваємо у невеликих містах. І тому, можливо, це певною мірою провина людей, які займалися рекламою, або ж ціна наших квитків зависока. Ми ж артисти і не можемо цього всього знати. У великих містах в нас практично завжди аншлаги і таких ситуацій немає. Але ж зараз фінансова криза, – жартує музикант. – Тому ми зовсім не ображаємося. Для нас важливо те, що люди залишилися задоволеними. - Відомо, що сьогодні «Пісняри» виступають у кількох складах… - Я навіть не знаю, скільки зараз є складів гурту. В нас є люди, які працювали в колективі у різні роки. Та це не так важливо. Головне, щоб зберігалися ті музичні та духовні традиції, які були закладені з самого початку існування ансамблю. - Які секрети вашого успіху? - Насамперед важливо, щоб був дух «Піснярів». Крім того, потрібно зберігати мелодійність в пісні. Це тонка політика, тому що справжня музика – це не співані тексти, а поезія. До цього всього слід додати любов до своєї справи та повну віддачу їй. А ще в музикантах «Піснярів» повинна бути білоруськість. І якщо це все є – ми подобаємося публіці. - Що вас спонукало приїхати в таку «глибинку», як Дубно? - Нас просто привезли сюди та організували концерт. Це по-перше. А по-друге: яка різниця, «глибинка», чи велике місто? Люди ж скрізь однакові. Хоча у великих містах зібрати зал значно простіше. - У вас тур по Україні? - Ні, це не те, що тур, просто їздимо з концертами. Вчора ми мали концерт на Запоріжжі, сьогодні тут, у Дубно, завтра їдемо в Рівне, а потім – у Трускавець. - А якщо порівнювати українську, білоруську та російську публіку, то між ними є різниця? - Розумієте, справа в тому, що на концерт приходять ті люди, які знають творчість «Піснярів». Це і старше покоління, і молодь, яка нами цікавиться. Всі вони залишаються задоволеними, тому публіка скрізь наша – чи це в Білорусії, чи в Україні. - Дякую за розмову. Подальших вам успіхів!
У неділю майже дві години тривав у Дубенському районному будинку культури концерт білоруської легенди – гурту «Пісняри». І хоч зал був заповнений лише на третину, всі, хто відвідав їхній виступ, залишилися задоволеними. Авжеж, жива музика, оригінальні костюми та знайомі вже не одне десятиліття обличчя музикантів. Раніше їх бачили лише з «блакитних екранів», а тепер випала нагода почути «вживу». 