Форма входу

Календар новин

«  Квітень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Друзі сайту


Наше опитування

Переводчик онлайн


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Субота, 23.09.2017, 05:08
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2009 » Квітень » 17 » Вадим Павлосюк: «Сьогодні у фотографії модно показувати дівчат з характером»
Вадим Павлосюк: «Сьогодні у фотографії модно показувати дівчат з характером»
13:07
Буває, що ми роками проходимо повз яке-небудь дерево (чи камінь, чи просто шматок природи…) і зовсім не звертаємо на нього уваги. Стоїть собі – то й стоїть. Аж ось одного разу повз те дерево пройде фотограф і зловить такий момент із його життя, яким потім довго будуть любуватися інші, дивуючись, як раніше не помічали такої краси… Так, ви, напевне, вже здогадалися, що сьогодні мова піде саме про фотографа. І звуть його Вадим Павлосюк.
Народився Вадим у Дубні в 1981 році, закінчив 1-у школу і вже тоді зрозумів, що фотографія – це його життя.
- Ще коли я ходив до 9-го класу, сестра з чоловіком подарували мені мій перший фотоапарат –  «Смєна-8», – розповідає фотограф. – І зробивши лише кілька знімків, я зрозумів, що ця справа мені дуже подобається. Жили ми тоді на Вигнанці, що в районі автовокзалу. Тож  саме мальовнича природа тих місць стала моєю першою «фотомоделлю».
Відразу після школи хлопець почав заробляти гроші – відкрив на ринку пару контейнерів. А одного разу знайомі Вадима, побачивши його фотографії, запросили зняти їхнє одруження. З того часу й пішло – весілля, хрестини, дні народження... Згодом хлопець купив кращого фотоапарата та почав активно розвивати свій фотобізнес.
- Я так після школи ніде й не вчився, – продовжує Вадим. – Бо ж як тільки випала така можливість – уже не було потреби. На той час я  фотографією заробляв непогані гроші. Це ж саме і з фотосправою – коли отримав змогу вчитися, то вже сам міг когось навчити фотографувати. Так і не відвідував жодних курсів. Проте багато читаю різної літератури по фотографії та книжок відомих фотомитців. До того ж, моя мама та бабуся – гарні художниці, а тато займається художньою ковкою металу, тому можна сказати, що це в нас сімейне.
- Вадиме, а що підштовхнуло тебе відкрити свою фотостудію?
- Коли одружувався, то постала проблема – де знайти фотографа, який би відзняв церемонію? Бо їх у нашому місті на той час не було. Тож після весілля, у 2003 році, вирішив сам цим займатися і відкрив власну фотостудію. Назвав її «Бегемот», бо ж це – найсильніша тварина на землі. Звісно, спочатку було трохи страшнувато. Але конкурентів як таких у мене не було, тому й ризикнув. Крім того, коли я прийшов на фоторинок Дубна, зйомка того ж весілля коштувала 10 доларів. Я ж почав робити весільні альбоми і підняв їхню ціну до 120-130 доларів. Спочатку говорили, що то задорого, але коли побачили роботу, відбою від клієнтів не було.  
А далі Вадим познайомився із дубенським фотографом, керівником фотостудії «Іква» Миколою Величковським, який запросив хлопця до їхньої фотоспільноти. І через деякий час вони організували першу спільну виставку фотографії в районному Будинку культури. А за нею – виставку світлин у Замку.
На одній із цих виставок Вадима запримітили київські фотографи. І вже у 2006 році дубенчанина запросили на 9-ту Всеукраїнську фотовиставку в Києві, де він зайняв ІІ місце за чорно-білий портрет.
Після цього – участь у Відкритому конкурсі аматорського кіно «Домашнє відео», що проходив у Дубні. Слайд-шоу «Дубенщина», яке з фотографій Вадима Павлосюка зробив Микола Величковський, зайняло І місце. Там же хлопця запримітило журі – відомі луцькі фотографи, які й запросили його на Міжнародний конкурс художньої та документальної фотографії «Фотопрем’єра – 2008.ua».
- Цей конкурс запам’ятався мені чи не найбільше, – ділиться спогадами Вадим. – Бо ж тут, крім українських фотографів, участь брали митці з Чехії, Італії, Росії та Румунії. І на цьому міжнародному конкурсі я зайняв ІІ місце в номінації «Пейзаж».
Також цього року Вадим виставляв свої світлини на конкурсі дитячої фотографії, який проводив Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У номінації «Свято життя. Стоп-кадр, що зігріває душу» наш фотограф отримав перемогу не лише на обласному конкурсі, а й підкорив київську комісію, зайнявши І місце на Всеукраїнському конкурсі.
А сьогодні його роботи можна побачити на обласній фотовиставці в Дубенському районному будинку культури. Її організатор, рівненський фотограф Олександр Харват, організовує міжнародну виставку «Фотовернісаж на Покрову», куди запрошено і Вадима Павлосюка.
- Вадиме, твоя основна робота – в студії?
- Можна сказати, що так. Чи не щодня маю по 2-3 зйомки, займаюся також фотографуванням різних урочистостей, весіль. Але це не мистецтво, а більше бюджетна фотографія. Для душі ж знімаю природу. Крім того, співпрацюю з двома модельними агентствами, які знаходяться в Луцьку, та з луцькими журналами «Лише НАСОЛОДА» і «Твій стиль». Мої знімки можна побачити на обкладинках цих видань.
- Що важче фотографувати – людину чи природу?
- Взагалі, найважчою у фотографії є портретна зйомка. Бо ж тут потрібно розбиратися в обличчях – підкреслити гарні риси і сховати негарні. З фотографії витягується краще, а все інше приховується за рахунок освітлення. Тому потрібно ще й досконало знати техніку світла. Крім того, коли фотографуєш людину, важливо її «побачити», налаштувати на зйомку – знайти психологічний підхід до моделі. До речі, чоловіки більш сором’язливі при фотографуванні, ніж жінки, тому до них важче знайти підхід.  
Щодо природи, то її фотографування вимагає безліч різних правил. Одне з них, і чи не найголовніше,  – зробити ілюзію простору. Картинка не має бути плоскою, погляд має ніби «провалюватися» в далину. Також потрібно підібрати правильну тональність: передній фон повинен бути темнішим, ніж задній. Так задній фон притягує до себе увагу. Ще одним важливим правилом є правило «золотого перетину» – основний об’єкт фотографії не можна ставити посередині. Річ у тому, що на фотографію людина дивиться по колу. І коли основне, що хотів показати фотограф, знаходиться в центрі, то погляд зупиняється – картинка переглянута.
- А як ти ставишся до комп’ютерної обробки фотографії?
- Взагалі, я фотошопом не захоплююся. І щоб десь щось вирізати чи вставити – такого не роблю. Бо ж це вже не фотографія. Але деяка обробка знімкам все ж потрібна. У портреті, наприклад, шкіра підчищається (забираються прищі, плями). Що ж до природи, то коли на фоні гарного ставка лежить купка сміття – його потрібно прибрати. Крім того, хорошому фотографу обробка не потрібна – постійно з’являються нові ідеї, мода на фотографію міняється.
- І якою ж є нинішня фотомода?
- Сьогодні у фотографії модно показувати характер – робити з дівчат гламурних, чуттєвих, поганих, але аж ніяк не ніжних дам. І до цього всього додається сексуальність, яка з фотографій ніколи не зникала. Так показується особистість людини, яку справжній фотограф завжди вгадає.
- Ну і на завершення – якою є твоя «фотомрія»?
- Найбільше мені хотілося б відірватися від усього, їздити по світу і показувати людям те, чого вони не бачать у повсякденному житті. Бо ж  справжній фотограф – це не той, який займається різними весіллями, а той, що  показує світ таким, яким його уявляє.
- Дякую за розмову. Успіхів та творчого натхнення!
Олена КУТАСЕВИЧ

Переглядів: 3013 | Додав: zamok | Рейтинг: 4.6/10 |
Всього коментарів: 1
13.12.2010 Спам
1. крістіна
не погано

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2017