Майстриня шахрайської справи, яку Дубенські міліціонери прозвали «Сонькою — золотою ручкою», закінчила свій кримінальний «вояж».
Історія із затриманням у Кременчуці 26-річної уродженки Волині Наталії, яка, не маючи жодного відношення до Збройних Сил, небезкорисливо проводила перевірки у військових частинах, набула неабиякого резонансу.
У січні цього року шахрайку під конвоєм із Полтавщини, де стосовно неї було порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 185 КК України, доправили на Сумщину. Там жінку звинуватили у шахрайстві й самовільному присвоєнні владних повноважень. І хто б міг подумати, що не мине й двох місяців, як вона, переконавши суддів у тому, що не становить загрози для суспільства, знову візьметься за улюблене «ремесло» і невдовзі заявиться на КПП Дубенської військової частини. Невідомо, чим закінчилося б спілкування із цією панянкою для тамтешніх військовослужбовців, якби не пильність начальника штабу, місцевих правоохоронців та певний збіг обставин…
Нагадаємо, на Полтавщині 26-річна панянка Наталя, винесла з оселі офіцера однієї з військових частин, який запросив її до себе і познайомив з родиною, гаманець з грошима, мобільний телефон і фотоапарат. А затримали її у іншій в/ч, де врешті-решт виконуючий обов’язки командира зажадав від гості пред’явити документи, яких у неї, звісна річ, не було. Тоді Наталія й постала перед Законом.
За фактом крадіжки майна з квартири військовослужбовця було порушено кримінальну справу, щоправда, викрадене жінка невдовзі повернула родині. А потім, попри підписку про невиїзд, помандрувала у Кременчук. У формі лейтенанта внутрішніх військ в одному з кафе вона підсіла до двох молодиків, з якими відразу зав’язала приязні відносини. Доки співрозмовники чаркували, хтось поцупив Наталіїну сумочку. Не гаючи часу, жінка викликала міліцію. Крадіїв «за гарячими слідами» затримали працівники Автозаводського райвідділу Кременчуцького міського управління. А під час огляду виявленої у них сумочки заявниці один із правоохоронців помітив довідку про звільнення Наталії з Гомелівської колонії Республіки Білорусь у вересні 2008 року та копію постанови про порушення кримінальної справи, винесеної слідчим Ленінського районного відділу. Наталію конвоювали до Сум, де стосовно неї також порушили кримінальну справу за сукупністю злочинів: шахрайство (стаття 190 КК України) і самовільне присвоєння владних повноважень (стаття 353 КК України).
На Сумщині жінка мешкала деякий час до того, як завітала у Полтаву. Там вона також залишила по собі не надто приємні спогади. Зокрема, стало відомо, що у 2005 році Наталія провела під маскою ревізора перевірку в одній з військових частин, за позитивний висновок якої обманом отримала 800 доларів. До того ж вона часто примудрялася безкоштовно їздити залізничним транспортом, входячи в довіру до працівників залізниці…
Наталія, отримавши середню спеціальну освіту кухаря та швачки, декілька років працювала кухарем у військовій частині в Біличах. Після відбуття півторарічного покарання в Білорусі повернулася на Волинь до своїх двох малолітніх доньок, декілька місяців пробула там і вирушила у мандри, одягнувши військову форму.
На КПП Дубенської військової частини 18 березня Наталія прийшла під виглядом старшого лейтенанта сухопутних військ. Чергові, звісно, не впізнали у ній жінку, яку два місяці тому показали мало не на всіх центральних телеканалах. Не зміг пригадати її обличчя і заступник командира частини — начальник обліково-операційного відділу Микола Оладько. Про її прихід він знав заздалегідь. Адже спершу вона звернулася «за методичною допомогою» з питань пожежної безпеки у місцевий військкомат. Але там немає у штаті людини, яка б змогла її навчити, тому заступник військового комісара майор Усік порадив Наталії звернутися на військову нафтобазу до командира пожежного взводу, про що останнього і повідомив, а той розповів про все Миколі Оладьку.
— Представилася вона старшим лейтенантом Коваль і сказала, що прибула з метою отримання методичної допомоги по пожежній безпеці, оскільки в подальшому планує йти на посаду старшого інспектора-ревізора пожежної служби військової частини, — розповідає пан Микола. — Посвідчення дана особа при собі не мала. Начальник варти Державної служби охорони передзвонив мені. Я прибув на КПП і невдовзі зателефонував в сусідню частину, куди гостя «планувалася» на посаду ревізора, адже вона сказала, що уже тиждень там служить. Начальник штабу сказав, що військовослужбовець із таким прізвищем у списках не значиться…
Окрім цієї «байки» Наталія у розмові з майором Оладьком понавигадувала їх цілий короб.
— Вона мені сказала, що вона донька командира військової частини м. Львова полковника Копачинського. Є такий командир аеромобільного полку. Але в мене відразу закралася підозра, що вона говорить неправду. Я колись був у тій частині і знав, що командир дуже молодий — йому 36 років. Тоді співрозмовниця відповіла, що то її вітчим. «А скільки ж матері років?» — запитую. Каже — 41. Далі вона розповіла, що служила в Кривому Розі. Тоді у мене знову закралася підозра. Адже зараз у збройних силах фактично немає танкових бригад, майже всі механізовані, а вона переконувала, що служила саме у танковій… — пригадує співрозмовник.
Коли Наталія побачила, що керівництво частини сповнене рішучості встановити таки її особу, вона зателефонувала у міськвідділ міліції і поскаржилася, що її незаконно утримують на даній території, а згодом до правоохоронців звернувся і заступник командира Микола Оладько.
— На місце події виїхала чергова частина міськвідділу міліції і в ході з’ясування обставин було встановлено, що дана особа жодного відношення ані до сухопутних військ, ані до військової служби взагалі не має, — розповідає перший заступник начальника Дубенського міського відділу УМВС Володимир Назарчук. — Було також з’ясовано по наявних обліках МВС, що Наталія розшукується Ленінградським міськрайвідділом міста Полтава за скоєння злочину, передбаченого частиною 1 статті 185.
А у розмові з нею встановлено, що жінка представлялася зовсім іншою особою, заходила на території військових частин під приводом перевірок і використовувала дані «перетворення» з метою отримання матеріальних цінностей для власних потреб. Оскільки ця жінка перебуває в розшуку із мірою запобіжного заходу — підпискою про невиїзд, співробітники Дубенського МВ УМВС зв’язалися з працівниками Ленінградського міськрайвідділу міста Полтава і повідомили про затримання даної особи.
На даний час вирішується питання про її доставку у Полтаву для вирішення питання по суті. Зокрема, жінка зізналася, що у Львові в камері схову залишила сумку із форменим одягом ще двох родів військ, що завжди діє за обстановкою — або «з перевірками» приїздить, або допомоги просить. Її поінформованості слід віддати належне — Наталія добре знає усі «впливові» прізвища у Збройних Силах України і час від часу вдало їх використовує, називаючись донькою або племінницею іменитих полковників та генералів. Скільки жертв у її списку, підрахувати неможливо. Адже не кожен керівник звернеться у міліцію із заявою про те, що дав хабар або організував відпочинок жінки-ревізора, яка його попросту «кинула»?
Про це повідомляє департамент зв'язків з громадськістю МВС України.