Головна » 2009»Січень»29 » Антикризовий закон може призвести до зубожіння села
Антикризовий закон може призвести до зубожіння села
18:04
Якщо ти маєш землю – ти не безробітний У 2008-му «миша» привела нас до такої кризи, із якої «бику» вивести країну буде вкрай важко. І дійсно, фінансові проблеми, які розпочалися минулого року, збільшуються із кожним днем, як і погіршується ситуація на ринку праці. Лише за грудень минулого та січень цього року у Дубенському міськрайонному центрі зайнятості зареєстровано 550 осіб. А скільком скоротили робочий день та «урізали» заробітну плату? І це відбувається на фоні постійного зменшення потреби роботодавців в кадрах, що значно звужує можливості працевлаштування безробітних. - Нині у нас найбільше страждають люди із села, особливо ті, які звільняються із цукрового заводу. Бо ж там якраз закінчується сезон робіт, – розповідає директор центру зайнятості В’ячеслав Савчук. – Якщо ж розглянути по підприємствах, то найбільше працівників було вивільнено в ТЗОВ СП «Нива» - 148 осіб, ТЗОВ СП «Наша Україна» - 102, ТЗОВ «Дубенський край» - 86, ДП «Смигаторф» - 71, ТЗОВ «Волинь Край» - 53 та ТЗОВ «Укрмолпродукт» - 51. Також під скорочення потрапили робітники ЗАТ «Дубрик» - без роботи залишилося 37 людей, ЦЕХ № 3 Рівненської кондитерської фабрики – 33 людини, ТЗОВ «Агролен» - 29, ВАТ «Дубнохміль» та ТЗОВ «Древмаркет» - по 24 людини, та по 20 у МПП «Теренок» і ФГ «Птича - Агро». Це дуже велика кількість безробітних для нашого району. І ось 13 січня було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення». Він вже набрав чинності, і деякі його положення діятимуть до 2011 року. - Що цей закон собою передбачає? - Цей нормативний документ суттєво змінює стереотипи щодо одержання статусу безробітного і допомоги по безробіттю, розширює базу платників внесків, змінює розміри внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття тощо. І, згідно з цим законом, звільнення робітника за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) прирівнюється до звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України). А люди, які звільняються за власним бажанням, неначебто не бережуть своє робоче місце і тому 3 місяці не отримують допомоги по безробіттю. У нас же переважна більшість сільського населення звільнена саме за згодою сторін. Крім того, є інші положення закону, які розширюють перелік осіб, що належать до зайнятого населення. - Які це положення? - Віднині будь-яка людина, що втратила роботу, повинна принести довідку про членство в особистому селянському господарстві. І якщо вона має земельну ділянку, то вважається зайнятою. Для ведення особистого селянського господарства використовуються земельні ділянки до 2 га. Тобто, якщо людина живе і приписана в селі, то є власником особистого селянського господарства. І не важливо, чи має вона 10 соток землі, на яких розбитий сад, чи гектар – людина не є безробітною, якщо робота на цій землі є основною. Тут і виникають суперечності, як визначити, чи ведення особистого селянського господарства є основною роботою, чи ні. Тож ми подали запити в обласний центр зайнятості і чекаємо на роз’яснення деяких пунктів цього закону. А поки що людей, які приходять реєструватися після 13 січня, ми просимо трохи почекати, поки у всьому детально не розберемося. - Відомо, що змінено деякі пункти страхування на випадок безробіття… - Так, цим законом встановлено й нові розміри страхування: загальний розмір внеску до Фонду на випадок безробіття становить 2,2% (1,6% - для роботодавців (раніше було 1,5%), 0,6 % - для застрахованих осіб (раніше було 0,5%). Починаючи з 13 січня 2009 року сплачують страхові внески та вважаються застрахованими від безробіття працівники правоохоронних органів, працюючі пенсіонери, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні. А з 2010 року кошти до нашого Фонду будуть відраховуватися і від військовослужбовців. Збільшене також і коло страхувальників за рахунок роботодавців, що використовують працю осіб за цивільно-правовими договорами, та військових формувань. Також у новому законі згадано часткове безробіття. Якщо у підприємства немає замовлень і потрібно зменшувати обсяги роботи та вивільняти працівників, то тепер їх можна переводити на інші ділянки роботи (наприклад, з одного цеху в інший). Можна і на неповний робочий день – з нашого Фонду буде відшкодовуватися різниця у заробітній платі. Та поки що детального механізму, як це робити, немає. - В’ячеславе Івановичу, до чого, на Вашу думку, може призвести цей закон? - Насамперед до обмеження можливості людей сільської місцевості перебувати на обліку в центрі зайнятості, користуватися соціальними послугами, отримувати допомогу по безробіттю, навчатися за державний кошт робітничим професіям. Крім того, якщо людина не перебуває в нас на обліку, то вона не отримує ні субсидії, ні допомоги на дітей. - А якщо порівняти кризу 90-х і нинішню..? - У 90-х роках криза не була світовою – це були наслідки розпаду Радянського Союзу. Заробітна плата не виплачувалася місяцями, але люди працювали, тому що мали віру в краще майбутнє та ще не мали такого гіркого досвіду обману державою. Сьогодні ж найстрашніше те, що люди втрачають роботу і, разом із нею, засоби для існування. Світова криза прийшла зверху, а ми маємо за неї розраховуватися. - Дякую за розмову. Олена ЦУНДРА