Минулого тижня вся Україна відзначала велике і урочисте свято – День Соборності. 22 січня, рівно 90 років тому, в Києві проголосили Злуку українських земель: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна». Тож і сьогодні ми із шаною відносимося до цієї дати. І в нашому місті День Злуки почали відмічати ще напередодні – 21 січня. Саме в цей день у Дубенському історико-культурному заповіднику була відкрита виставка «Молодь єднає Україну». Тут були представлені близько 30-ти робіт з дерева учнів Дубенського професійно-технічного ліцею. Головувала на виставці завідуюча методичним відділом Заповідника Ольга Гавриленко, а відкривав її заступник міського голови Дубна Олександр Карп’юк. - Ще в кінці минулого року ми домовилися із директором профтехліцею Сергієм Підкидачем про те, що просто зобов’язані показати дубенській молоді, які талановиті учні навчаються у ліцеї, – говорить Олександр Петрович. – Нині в Україні всі говорять про кризу робітничих професій, тож ми й вирішила акцентувати увагу на одній із них. Тож протягом двох тижнів усі бажаючі зможуть побачити у Замку унікальні роботи, над якими працювали молоді майстри протягом кількох років. - Чому саме в Замку? - Історія дерев’яної скульптури в Дубні походить ще з 15 ст. Саме тоді князі Острозькі побудували замок і зводили храми з різьбленими дерев’яними іконами, іконостасами, скульптурами святих. Ще й досі там зберігається старовинна скульптура Діви Марії 18-го століття та двох янголят. Хоча багато цінних пам’яток – близько 60-ти дерев’яних церковних скульптур – було вивезено з Дубна. Нині вони перебувають під опікою Олеського замку. Та є сподівання, що з реконструкцією Заповідника вони до нас повернуться як експозиції. - А взагалі, у нас є багато талановитих учнів хороших майстрів, – продовжує Олександр Карп’юк. – І видно, що роботи пройшли через серце, через душу митців. Я впевнений, що дитина, яка робить такі речі, не може скоїти недостойного вчинку. Що ж до робіт, то всі вони різнопланові, що підкреслює багатство української культури та нашого краю. Тож від щирого серця дякую викладацькому складу ліцею, батькам та юним майстрам. А також я надіюся, що ця виставка відіграє свою профорієнтаційну роль, і талановиті учні дубенських шкіл знайдуть свою професію у профтехліцеї. Крім того, це ще й приклад для всіх навчальних закладів Дубна. Впевнений, що кожен із них має що показати, і ми будемо їм у цьому допомагати. Роботи на виставці дійсно вражали погляд – тут і неперевершена таріль «Шевченко» (автор Сергій Стасюк), переможець Всеукраїнського конкурсу в Каневі, і скульптурні композиції «Татарська неволя», «Тарас Бульба», і декоративні панно «Козак», «Дубенський замок», «За волю України», й ікона Божої Матері (автор Тарас Музика). Велика частин творів на виставці зроблена дівчатами – Наталією Туцькою, Світланою Перетою, Марією Дивак, Любою Мосюк (унікальне «Дерево життя»). Тематика всіх цих робіт присвячена героям боротьби за визволення і незалежність України. Відразу після відкриття виставки розпочалися наукові читання, які пройшли під лозунгом «В День Злуки ми навічно обнялись». Їх метою було не лише висвітлення результатів наукових досліджень 17-20-х років 20 ст., а й більш глибоке ознайомлення молоді із маловідомими сторінками історії нашої держави. Та й зала читань була оформлена тематично – на стендах можна було побачити фото з історії УНР, ЗУНР, керівників держав того періоду, а також живого ланцюга 1990 року. Що ж до тем доповідей, то вони були як краєзнавчого, так і загально-історичного характеру. Так, Наталія Дмитрук повідала про події, що передували Акту Злуки, Аліна Посільська розповіла про урочистості на Софіївському майдані під час проголошення Акту Злуки і зачитала спогади очевидців, від Юрія Пшеничного почули про одного із ініціаторів Акту Злуки Євгена Петрушевського, а Тамара Дмитренко розкрила сутність Акту Злуки в порівнянні з «Воз’єднанням» Західно-Українських земель із Радянським Союзом (1939 рік). Крім того, про особисті спогади, участь у «живому ланцюзі» та деякі краєзнавчі відомості про об’єднання українських земель розповів Микола Пшеничний. І завершували конференцію Людмила Камінська, яка проаналізувала історичне значення Акту Злуки, та Тетяна Гавриленко, яка повідала про значення Злуки в наші дні. На цьому урочистості середи закінчилися. І вже наступного дня все Дубно відзначало День Соборності на майдані Незалежності. Олена ЦУНДРА
Минулого тижня вся Україна відзначала велике і урочисте свято – День Соборності. 22 січня, рівно 90 років тому, в Києві проголосили Злуку українських земель: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна». Тож і сьогодні ми із шаною відносимося до цієї дати. І в нашому місті День Злуки почали відмічати ще напередодні – 21 січня.