За всі свої вчинки потрібно платити – ця істина відома нам чи не з пелюшок. Тому мало кому вдається накапостити і уникнути за це відповідальності. Не став винятком і житель Дубенщини, назвемо його Юрій, 1986 року народження.
     Ще позаминулого року він був притягнутий до кримінальної відповідальності за умисне тяжке тілесне ушкодження. Події того часу розгорталися так:
     На початку серпня 2007 року Юрій приїхав до с. Верба, де гостював у свого брата. І коли зателефонував по мобільному до батька, виявив, що той повів додому п'яного односельчанина Степана. Тож син попрямував  у напрямку Степанового будинку, щоб допомогти татові.
     Невдовзі Юрій наздогнав процесію та вирішив допомогти п’яному дістатися додому. Але коли вони з батьком взяли чоловіка під руки та повели по вулиці, той був у такому стані, що не допомагав, а перешкоджав іти, широко розставляючи ноги, за які його супутники постійно перечіплювалися. Тоді Юрій, щоб довго не мучитися, закинув Степана собі на спину й поніс до будинку. Але коли до пункту призначення залишалось якихось 10 метрів, п’яний Степан став зненацька його душити. Юрій розсердився, скинув чоловіка з себе та кілька разів вдарив його ногою в живіт. Коли ж втрутилася Степанова дружина, то й вона підвернулася «під гарячу руку» - отримала ногою по руці. А вже коли Юрій перестав бити її чоловіка – накинулася на того ззаду та подряпала плечі. І за це у відповідь «заробила» по обличчю.
     У результаті таких «розборок» Степан та його дружина отримали тілесні ушкодження. У чоловіка лікарі виявили небезпечні для життя розриви тонкої кишки та великого сальника, що призвели до внутрішньочеревної кровотечі, а у жінки – перелом правої променевої кістки із зміщенням.
     За це суд призначив Юрію покарання у вигляді 5 років позбавлення волі згідно з ч. 1 ст.121, ст.128, ч. 1 ст.72 та ч. 1 ст.70 КК України. Однак, враховуючи щиросердне каяття та сприяння слідству у розкриття злочину, його було звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 роки (ст. 75 КК України).
     Але відбування покарання умовно не значить, що чоловік пішов собі із зали суду та й усе. Як розповів помічник Дубенського міськрайонного прокурора Дмитро Чорнозуб:
     - На підставі ст.76 КК України на Юрія було покладено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально виконавчої системи. Але фактично з лютого 2009 року він цього не робив. І поважних причин на те немає. А це говорить, що Юрій не виконує покладені на нього судом обов'язки. Крім того, на момент розслідування чоловік по місцю проживання був відсутній. Зі слів співмешканки, він поїхав на роботу в Дубровицький район і точна адреса його місцезнаходження невідома. Це також говорить про те, що в період іспитового строку засуджений проявив себе з негативної сторони, оскільки не виконує покладені на нього судом обов'язки та не реагує на неодноразові попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Тому, відповідно до ч.2 ст.78 КК України, та ч.2 ст.166 Кримінально виконавчого Кодексу України Дубенський міськрайонний суд постановив скасувати звільнення від покарання з випробуванням Юрію та призначити йому покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.
     Мабуть, цей випадок став для Юри хорошим уроком. Бо ж якщо тобі дали поблажку – користуйся нею, а не нехтуй, думаючи, то ти розумніший за закон і можеш його обійти.
     Олена КУТАСЕВИЧ