Пів минулої зими все Дубно, та й не лише Дубно, бо ж історія вийшла на всеукраїнський рівень, «гуділо» квартирним скандалом між двома сім’ями військовослужбовців, ТзОВ  «Кометос» та Міністерством оборони України.
Ще в кінці 90-х років минулого століття сім’ї Гайкових (чоловік, жінка та двоє дітей) і Федунів (чоловік, жінка та троє дітей) заселилися у приміщення, що належить ТзОВ  «Кометос», і яке для них мало викупити Міністерство оборони. Але цього так і не сталося – були проблеми то з грошима, то з документацією. Тож із 2004 року цих людей постійно виселяють із займаних квартир, які вони, до речі, переобладнали із складського приміщення магазину, вклавши туди велику кількість грошей. І куди б сім’ї, що були по суті, без даху над головою, не  зверталися, дальше обіцянок діло не заходило. Ставили вони навіть намет перед будинком, щоб, як казали,  «хоч цінні речі туди повиносити, як будуть викидати».
З часом ця історія притихла. І лише нещодавно ми дізналися про новий її  поворот. Розповідає Василь Федун, один із постраждалих від даного «квартирного питання»:
- Впродовж 9-ти років ми виборювали своє право на обіцяні нам квартири по вул. Свободи, 7, в яких на ремонт викинули десятки тисяч доларів. Та взимку цього року, після всіх обіцянок Міністерства оборони, нам врешті сказали, що, у зв’язку із нестачею коштів, квартири викупити не зможуть. І, оскільки власник приміщення Володимир Масюк по кілька разів на день телефонував та вимагав звільнити житло, було знайдено альтернативний варіант. На балансі Міноборони України знаходиться приміщення колишньої військової пожежної частини. (на фото) Тож було прийнято рішення переобладнати цю будівлю під житлові квартири, одну з яких виділять нашій сім’ї, а іншу – сім’ї Гайкових. Як саме вони будуть розподілятися – вирішить житлова комісія.
- Наскільки відомо, ваша сім’я вже виселилася із попередньої квартири…
- Так, її власник не хотів почекати до того часу, коли здійсниться переобладнання будинку. Він вимагав звільнити хоча б одну з квартиру, бо в нього то родичам немає де жити, то працівникам. Та й нам, якщо чесно, просто набридли всі ті сварки. Крім того, коли про ці проблеми дізнався батько дружини (ми до останнього часу йому нічого не говорили) – в нього стався інсульт. Тож ми й вирішили, що досить вже приносити біль і собі, і рідним, закрили очі на вкладені гроші та виїхали з квартири.
- І де ж ви тепер?
- У березні нам сказали, що у військовому містечку, в будинку №177,  звільнилася одна службова 3-кімнатна квартира. Тож нам і дозволено було туди тимчасово вселитися. Відверто кажучи, ця квартира, коли ми туди приїхали, була просто у жахливому стані, ще й з великими боргами за комунальні послуги, які нині хочуть повісити на мене. Крім того, знаходиться вона на 5-му поверсі, ще й на сходовій клітці у під’їзді під час дощів постійно тече вода. Але вибору не було, тож ми нашвидкуруч зробили там ремонт, забравши із попередньої квартири автономне опалення, двері та перевівши лічильники за комунальні послуги. Цим був дуже незадоволений Масюк, бо ж чекав, що те все залишиться йому. Хоча це все ми робили за свій кошт, та й квартиру залишили у кращому стані, ніж була до нас.
- І коли ж вас мають переселити у нову квартиру в переобладнаному буднку?
- Поки що це невідомо. Спочатку говорили, що це станеться в жовтні цього року. Переобладнанням має займатися Подільське управління капітального будівництва, яке знаходиться у Вінниці. Сьогодні ж у тому будинку силами нашої військової частини наведено порядок та підготовлено приміщення до внутрішніх робіт. Але з проектною документацією ще ніхто не з’являвся. Хоча надворі вже червень…
Та ми, якщо чесно, на цей рік не дуже й надіємося. Хоча надія, як то кажуть, не вмирає, та все одно за роки обіцянок в нас залишилося мало віри керівництву нашої держави. Але ж головне – щоб було здоров’я, злагода та порозуміння в сім’ї. Це особливо важливо у таких проблемних ситуаціях, яку нині переживаємо ми.  
До речі, за інформацією від колишніх сусідів сім’ї Федунів, у звільнену ними квартиру так ніхто і не вселявся. Тож чи так нагально було вже їх звідти виселяти?..
Олена КУТАСЕВИЧ