Головна » 2009»Січень»14 » Дубенчанку Тетяну Колмакову нагородили орденом Президента
Дубенчанку Тетяну Колмакову нагородили орденом Президента
14:00
Лихоліття Другої світової війни забрало не одне невинне людське життя, що особливо стосується національних меншин – євреїв. Їх взагалі-то й за людей не рахували, тому знищували тисячами. В ізраїльському музеї Голокосту Яд Вашем зберігається 7-томник матеріалів Нюрнбергського процесу. І більшу частину 4-го тому свідчень безчинств фашизму займають матеріали з Дубна, бо ж тут, за деякими свідченнями, під час війни знищено більше 16 тисяч євреїв. Та були люди, які, ризикуючи своїм життям та життям своїх сімей, рятували інших. Саме їх за порятунок осіб єврейської національності від фашистського геноциду указом Президента України від 26 вересня 2008 року було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня. Того дня нагороди знайшли 20-ох жителів Рівненщини. Серед них і наша землячка – дубенчанка Тетяна Колмакова. І от минулого тижня орден приїхав у Дубно. Вручав його героїні міський голова Леонід Дудко. Також на нагородженні були присутні радник мера Дубна Олексій Кислюк та депутат облради Ерна Шевчук. Крім цієї нагороди 84-річна Тетяна Іллівна вже має міжнародне звання «Праведник миру», яке давали тим людям, що рятували євреїв під час війни. В ті далекі часи сім’я пані Тетяни допомагала євреям у дубенському гетто, підкормлювала їх та … врятувала маленьку єврейську дівчинку Лізу. - Я й сьогодні пам’ятаю, як одного вечора жінка-єврейка привела до нас 3-річну дитину і попросила, щоб та залишилася на ніч, – пригадує Тетяна Колмакова. – Вона ніби щось відчувала, оскільки в ту ніч гетто було знищене – всіх розстріляли. Так дівчинка Ліза залишилася жити в нас. Ми її не переховували – вона гралася з дітками у дворі, ходила до школи. І всі добре знали, що то єврейська дитина. А ще Ліза панічно боялася німців. Як тільки бачила, що вони заходять у двір – втікала до хати і ховалася. І ніколи не спитала, де її мама. Я думаю, що матір їй все розповіла. - Та згодом дівчинкою почали цікавитися німці, – продовжує жінка. – Тож моїй тітці Олені Домбровській довелося на підроблених документах вивезти Лізу до Кракова, де жив тітчин син. Там їй було не солодко, але вона залишилася живою. І коли звільнили Краків, Ліза з тіткою, яка практично замінила їй матір, повернулися на Україну. Тут дівчинка закінчила 10 класів школи, училище культури, а тоді виїхала в Ізраїль, де була її рідня. Це, звісно, був важкий хрест для всіх нас. Та я щаслива, що Ліза залишилася жива. І сьогодні вона має велику сім’ю: хорошого чоловіка, сина, доньку і п’ятеро внуків. Тож нині цю стареньку, але ще повну сил і життєвого оптимізму, жінку знайшла заслужена нагорода. Бо ж люди пам’ятають ті подвиги, які робили інші. Не кожному під силу врятувати людське життя. Тож нехай Бог дає Тетяні Іллівні здоров’я і всіх благ ще на довгі роки! Олена ЦУНДРА.
Лихоліття Другої світової війни забрало не одне невинне людське життя, що особливо стосується національних меншин – євреїв. Їх взагалі-то й за людей не рахували, тому знищували тисячами. В ізраїльському музеї Голокосту Яд Вашем зберігається 7-томник матеріалів Нюрнбергського процесу. І більшу частину 4-го тому свідчень безчинств фашизму займають матеріали з Дубна, бо ж тут, за деякими свідченнями, під час війни знищено більше 16 тисяч євреїв.